НАУКОВИЙ СЕМІНАР З КОРЕЄЗНАВСТВА

1 липня 2002 р. відбулося чергове засідання редакційної колегії періодичного збірника наукових праць “Мова та історія”. Було розглянуто, зокрема, питання про роботу (з лютого 1998 р.) Дослідницького семінару “Мова та історія” під керівництвом академіка УАННП О.В.Маловічка. Діяльність семінару дістала високу оцінку членів редколегії.

Розглянувши й обговоривши пропозицію головного редактора збірника, редакційна колегія ухвалила створити новий науковий семінар, присвячений проблемам кореєзнавства, який мав би на меті дослідницьке зосередження на проблемах давньої історії Кореї, ранніх етапів розвитку корейської культури й особливо мови. Адже проблема походження корейської мови (та й, між іншим, корейського письма) досі далека до остаточного наукового вирішення. На переконання О.В.Маловічка, одним із головних завдань такого семінару мало би бути лексикостатистичне дослідження основного словникового фонду корейської мови в порівнянні не тільки з палеоазійськими, а і з мовами Кавказу й так чи інакше дотичними до останніх єнісейськими мовами (кетською та близькоспорідненими з нею).

О.В.Маловічко відзначив, що такий семінар був би по-своєму унікальним, бо подібного немає ні в Москві, ані в Петербурзі, як і в жодному іншому місті сучасних країн колишнього СРСР. На пропозицію голови Дослідницького семінару “Мова та історія” О.В.Маловічка науковий семінар з кореєзнавства очолив автор першого в Україні дослідження про походження корейської мови Р.І.Синишин (випускник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в минулому – лауреат стипендії імені А.Кримського).

Головний редактор збірника повідомив про виявлені ним винятково цікаві корейсько-грузинські лексичні паралелі й звернув увагу – в теоретико-методологічному аспекті – на примітну тезу академіка Ніко Марі (М.Я.Марра): “Щодо Сходу немає навіть припущуваної обмежувальної лінії для нашого [“яфетичного” = кавказько-середземноморського] світу: наукова думка взагалі не працювала над питанням про межі поширення світу, що нас цікавить, на схід. Немає навіть гіпотез стосовно того, чи не були при вторгненні східної чи північної арійської етнічної маси і з цієї сторони, східної, відірвані й загнані кудись на далекий Схід відгалуження все того ж світу” (з праці “Кавказький культурний світ і Вірменія”).

Робота семінару передбачає, зокрема, ознайомлення з найважливішими особливостями корейської мови й писемності, з поглядами дослідників на питання походження й давньої історії корейської мови.

Протягом липня–вересня 2002 відбулося п’ять засідань семінару, на котрих обговорено низку важливих кореєзнавчих питань: походження писемності, співвідношення питомої, китайської й західноєвропейської лексики, позаалтайські зв’язки тощо.